Всеукраїнська акція "Рослини - рятівники від радіації"

Вступ

Ми і наше навколишнє середовище щодня перебуваємо під загрозою радіаційної небезпеки. Тому не дивно, що ця проблема вже давно зайняла одне з чільних місць серед глобальних проблем людства. Великою небезпекою для довкілля стала трагедія на Чорнобильській атомній електростанції. Долаючи наслідки катастрофи, сповна навіть не уявляємо собі, що довелося зробити нам і нашим дітям та онукам, аби захистити себе та навколишнє середовище від радіаційної безпеки.

Вплив Чорнобильської аварії на здоров'я людей дуже значний і є проблемою не тільки для нас, а й для кількох прийдешніх поколінь.

Під дією радіації порушуються ріст і ділення клітини, її дихання. Різні клітини і тканини в рівних умовах випромінювання пошкоджуються в різній степені. Дуже чутливі нервові клітини.

Але, радіація - це не лише Чорнобиль. У повсякденному житті людина стикалась і досі стикається з радіацією щохвилини - на вулиці, на робочому місці, готуючи сніданок і навіть перебуваючи на відпочинку…

За декілька останніх десятиліть людство створило сотні штучних радіонуклідів і навчилося використовувати енергію атома як у військових цілях (для виробництва зброї масового ураження), так і у мирних (для виробництва енергії, в медицині у діагностичному устаткуванні, для пошуку корисних копалин тощо). Не кожен організм зумів адаптуватись, і багатьох людей ми втратили. Щоб почуватися добре, слід звертатися до засобів народної медицини.

Використання лікарських рослин для приготування перших страв, а також салатів та приправ має велике значення у лікуванні недуг, пов'язаних з підвищеною радіацією.

1. Шляхи надходження радіонуклідів в організм.

Радіонукліди щодня потрапляють на наш стіл, позаяк вони містяться у тих харчових продуктах (молока, м’ясо чи риба), які й складають основу нашого добового раціону. За висновками фахівців, саме через продукти харчування в організм людини надходить найбільша кількість радіоактивних речовин – аж 94%. 1% потрапляє через органи дихання, а близько 5% – з питною водою. Ми живемо, не володіючи короткою, проте страшною інформацією: “Якщо радіацію і можна вивести з організму, то тільки невелику дозу, і тільки цезію. Стронцій, відкладений у кістках, уже ніколи не “вимиєш”...

Ще один шлях проникнення радіації в наш організм – це куріння, під час якого курці вдихають стронцій та полоній.

Зараженою може бути навіть деревина, з якої виготовляють меблі. А ми складаємо свій одяг на зовні привабливих поличках, навіть не відаючи, що носимо на власному тілі речі, наскрізь просякнуті небезпечною для нашого здоров’я радіацією.

Радіація поступає до нас в квартири та будинки у вигляді газоподібного елемента радону з водою і природним газом. Його, до речі, багато і у воді з глибоких криниць й артезіанських свердловин. Найбільш радіоактивним місцем у квартирі завжди є кухня, якщо плита працює на газі.

Природні радіоактивні елементи знаходяться в будівельних матеріалах, особливо в бетонних конструкціях. Використання в сільському господарстві фосфорних добрив , які містять радіонукліди рядів урану, торію, є додатковим фактором опромінення організму людини. Можуть викидати в атмосферу радіоактивний попіл теплові станції.

Акумулятором радіонуклідів є ліс. Деяка кількість поступає в раціон з харчовими продуктами морського походження. Хлібопродукти є ведучим постачальником радіонуклідів в організм. На другому місці стоїть молоко, на третьому – картопля, овочі, фрукти, потім м'ясо і риба.

Радіоактивні елементи потрапляють в рослини через корені, а потім потрапляють в організм людини через їжу. Якщо пам’ятати про кілька факторів, то можна максимально знизити кількість радіоактивних елементів:

• найбільше радіонуклідами забруднені рослини, чиї корені знаходяться у верхньому шарі ґрунту. А ось у фруктових деревах вони розташовані глибоко, тому в плодах радіоактивних елементів небагато;

• рослини отримують менше радіонуклідів з чорнозему, а більше - з болотяних і піщаних ґрунтів;

• природні радіонукліди уран та торій є у воді, мінералах, ґрунті. Але якщо урану особливо багато у моху, то торій любить накопичуватися в чорниці, помідорах, вереску та лишайниках;

• гриби та ягоди дуже швидко нагромаджують радіоактивні речовини;

• в кропі та петрушці активно накопичується стронцій і цезій;

• у борошні більше радіонуклідів, ніж у зерні;

• особливо радіаційними бувають бульйони, зварені на кістках, оскільки саме в кістках нагромаджується стронцій. Радіоактивність найбільш характерна для яловичини, а ось свинина найменш забруднена радіонуклідами;

• з молока у вершки переходить 5% стронцію, в сметану – 9% цезію;

• якщо озеро чи річка є забруднені, то не вживайте сомів чи бичків. Вони харчуються з самого дна, а саме в придонному шарі накопичується основна частка радіонуклідів;

• а ось морська риба набагато чистіша за річкову та озерну рибу, тому що вплив радіації в морській воді набагато слабший.

2. Роль дикорослих рослин у виведенні радіонуклідів з організму

Українські вчені розробили методику виведення радіонуклідів із організму людини. Суть її в тому, що необхідно вживати спеціальні протектори, сорбенти, пектини, а також трав з сечогінним, потогінним і проносною дією.

Запропоновано розподіл лікарської сировини з дикорослих рослин на 5 груп за інтенсивністю накопичення 137Сs, що є важливим при організації заготівельних робіт на конкретних територіях.

Перша група (дуже сильного накопичення) – ягоди чорниці, чага, спори плауна булавовидного;

друга (сильного накопичення) – лист брусниці, качани багна болотного, трава чистотілу звичайного, бруньки сосни звичайної;

третя (помірного накопичення) – трава фіалки триколірної та звіробою звичайного, суцвіття конвалії звичайної та пижма звичайного, листя мучниці, кора крушини ламкої;

четверта (слабкого накопичення) – трава конвалії, кропиви дводомної, материнки звичайної, чебрецю звичайного, споришу, кора дуба, суцвіття цмину піщаного;

п’ята (дуже слабкого накопичення) – кореневище татарського зілля та валеріани лікарської, шишкоягоди ялівцю звичайного.

Препарати з бруньок використовують як сечогінний, потологічний, ранозагоювальний та протизолотушний засіб, а також від розладу шлунка, проти гикавки. Настоянка та водяна витяжка з листя весняного збору викликає загибель парамеції та лямблій. Під час лямбліозу вживають таку настояну воду по 200 мл на день протягом 15 – 45 днів. Препарати з березового листя добре діють і від холецеститу, іноді застосовують за наявності ерозії шийки матки та та при запальних процесах у матці.

У народі березове листя для ванн використовують від радикуліту й ревматизму.

Весняний березовий сік, який містить дубильні речовини, окис кальцію та інші речовини, має загальнозміцнювальну, стимулюючу, сечогінну та протиглистну дію. Його застосовують для лікування золотухи, цинги, каменів у нирках та сечовом міхурі, подагри, захворювання суглобів, екзем, лишаїв, фурункульозів дозою по 0,5 – 1 склянці 3 – 4 тижні.

Волоські горіхи

Очищають організм від радіонуклідів. Потрібно вживати у великій кількості плоди волоського горіха або настої та відвари з перегородок. Перегородки з 20 горіхів залити 0,5 л води, 10 хвилин кип'ятити й потім настояти протягом трьох годин.

Валеріана лікарська

У медичній практиці валеріана - один з найкращих лікарських засобів. Препарати, виготовленні з валеріани , регулюють нервову систему, серцеві мۥязи, сприяють розширенню коронарних судин, мають спазмолітичну дію, нормалізують кровообіг, частково підсилюють моторну роботу кишківника і пригнічують бродильні процеси. Валеріану застосовують як заспокійливий засіб від нервового збудження, безсоння, неврозів серцево – судинної системи, спастичного стану шлунково – кишкового тракту у вигляді настоянки з кореня або кореневище ( 1:30 ), настоянок

( спиртових і ефірних ) та витяжок

Плід – сім'янка. Широко культивується у нашій місцевості. Важлива олійна, кормова, медоносна рослина.. Насіння широко споживають, із сухих листків та крайових квіток суцвіть готують лікувальні препарати. Крайні жовті пелюстки використовують при радіаційних облученнях.

Отже, опрацювавши джерела інформації та опитавши людей більш зрілого віку ми дійшли таких висновків а саме, що з лікарської сировини дикорослих рослини можливе виведення радіонуклідів із організму людини.

3. Овочі і фрукти – незмінна складова частина щоденного харчування.

Відомо, що близько 95 % радіоактивних елементів надходить до людського організму з їжею, тому важливо дотримуватися правил харчування.

Учені рекомендують уживати більше страв з баклажанами, помідорами, кавунами, картоплею, зеленим горошком, які багаті на Калій – хімічний аналог Цезію ( за відсутністю Калію накопичується Цезій), уживати овочі багаті на каротин ( моркву), пектинові речовини (яблука, абрикоси, сливи, персики). Пектини зв'язують у травному каналі радіоактивний Стронцій та Цезій – 137. Отже, вживання рослинної їжі, багатої на білки, пектин, вітаміни, мінеральні речовини, зокрема Калій, Кальцій, Магній, Фосфор, Іод, Селен, надійно захищає організм від згубної дії підвищеної радіації. Добре виводять радіонукліди овочеві соки з червоного столового буряка, моркви, помідорів, а також фруктові соки, які містять червоний пігмент: виноградний, гранатовий, вишневий, та інші; треба споживати більше апельсинів, суниць, динь, солодкого перцю, черешень, а із зернобобових – сою, горох, квасолю, люпин, боби. З ягід слід надавати перевагу тим, які мають підвищену кількість пектину та іоду: шипшині, фейхоа, чорній смородині, малині, аґрусу, та їстівній жимолості.

• пригоді стануть ті рослини, котрі багаті на вітаміни, зокрема вітамін С, флавоніди, пектини та дубильні речовини. Саме вони спроможні підтримати імунну систему. Екологічно чиста рослинна їжа є незамінною складовою щоденного харчування, особливо в забруднених радіонуклідних зонах. Тільки в сирих овочах і фруктах повністю зберігаються вітаміни, фітонциди, ферменти, легкі олії, мікроелементи та інші біорегулятори . Тому корисно щодня додавати до свого меню як сирі овочі, фрукти ,городню та дикорослу зелень, так і страви, приготовлені за рецептами сироїдів: окрошку, салати, овочеві і фруктові соки тощо. Мінімальна норма щоденного споживання овочів, і зелених приправ: 500 – 600г. Бажано, щоб четверта частина овочів мала оранжеве забарвлення, що є ознакою вмісту каротину.

Морква - це дворічна рослина, одна з найважливіших овочевих культур. У її коренеплодах є до 9% провітаміну А ( каротину ), й тому тепер ця культура є основною сировиною, з якої будують вітамін С, В1, В2, В6, К, РР, пантотенова і фолієва кислоти, кальцій, фосфор, залізо, кобальт, мідь, бор, йод.

Перець містить вітаміни С, В, РР, Е, каротин, фолієву кислоту, калій, магній, фосфор, залізо, сірку, хлор. По кількості вітамінів С переважає всі овочі. Ефірних масел містить до 1%, а по кількості цинку перець поступається лише перед часником. Наявність вітамінів Р і С сприяє зміщенню кровоносних судин, виведенню холестерину.

• коренеплодах буряка містяться білки , жири , барвники , мінеральні солі і магній, калій, кальцій, залізо, йод, вітаміни : С, В6, В1, В2 Р, РР, фолієва і пантотенова кислоти. Є і незамінні амінокислоти : валін , лейцин , лізин , ізолейцин і інші. А гамааміномасляна кислота, що є в буряці , допомагає процесу обміну речовин головного мозку. Багато і пектину, який бактерії гниття, захищає організм від захворювань в тому числі захищає організм від радіоактивних і важких металів.

Необхідними є овочі та фрукти з пігментами синього забарвлення – антоціанами, які містяться у смородині, чорноплідній горобині, буряках, у деяких сортах винограду. Антоціани мають радіозахисну дію.

Смородина чорна містить в собі лимонну , бурштинову кислоти , залізо , вітаміни , мікроелементи . Надзвичайно ціняться не лише ягоди , а й пагони та молоде листя .

Слива звичайна у плодах містить вітаміни С , Р, В1, В 2,каротин ; в насінні жирні олії , глікозид амігдалін . Такими ж цінними є ягоди бузини чорної, в них наявні вітаміни Е, С, каротин, глюкоза та фруктоза , численні органічні кислоти .

Виноград містить три вітаміни , що мають пряме відношення до кровотворення : фолієву кислоту , вітаміни Р, К .Велика кількість мікроелементів теж тісно повۥязана з кровотворенням . За хімічним складом виноград подібний до материнського молока.

Шовковиця у своїх плодах містить залізо, органічні кислоти, каротин, вітаміни В1, В2, В6, РР, а також стерини. Велика кількість цукрів та азотистих речовин надають плодам особливої цінності.

Баклажани містять калій і марганець, мають цінну властивість зменшувати кількість холестерину в крові, активізують процес утворення еритроцитів . Є в них і вітаміни В1, В2, РР ,С, каротин, пектинові сполуки, що очищають організм від небажаних і отруйних речовин.

Треба вживати і значну кількість пряних овочів – цибулю, часник, хрін, кріп, петрушку, селеру. Вони багаті на фітонциди, лізоцим, леткі олії, глікоалкалоїди, вітаміни, завдяки яким підвищується стійкість організмі до радіонуклідів. Пряні овочі – природні харчові антибіотики, які вбирають гнильні бактерії у кишківнику та стимулюють імунітет .

Хрін звичайний – багаторічна пряна городня культура. Корені хрону містять атибіотичну речовину лізоцин, вуглеводи, азотисті сполуки, аскорбінову кислоту, фітонциди, леткі гірчичні олії, глікозид, синігрин, алкалоїди. Для приготування хрону з лікувальною метою використовують корисні рослини. Викопують їх пізно весною з наставанням перших приморозків.

Кріп запашний поширена городня культура. З лікувальною метою використовують плоди кропу, які збирають у суху сонячну погоду при повній стиглості. Плоди мають приємний специфічний запах, пряний смак.

Рослина містить тіамін, рибофлавін, нікотинову кислоту, солі заліза, калію, кальцію, фосфору, летку олію, каротин, флавоноїди, камферол. Петрушка посівна, З лікувальною метою використовують насіння, листки, корені. Корені викопують пізно восени ( у вересні, жовтні ), листки протягом цілого літа, насіння – під час повної стиглості. У листках петрушки виявлено аскорбінову кислоту. ( понад 300 мг на 100г. листя); провітамін А, солі кальцію, фосфору заліза. В коренях на насіння виявлено летку олію, жирну олію, смоли, цукри.

Редька містить цукри, клітковину, вітаміни С, В1, В 6, РР, калій, кальцій, фосфор, магній, сірку, залізо, лізоцим, рафінол Ефірні масла, вітамін С лізоцим, і органічні кислоти, що містяться в редьці, надають їй специфічного аромату і гіркість.

Часник містить вуглеводи, полісахарид інулін, багатий склад мінеральних речовин (солей, йоду, кальцію, фосфору, магнію, мікроелементи ) і вітамінів ( С, В1, Д1, РР), органічних кислот. Часник підвищує опір організму до простудних і інших інфекційних хвороб, збуджує апетит, покращує травлення і роботу серця, розширює кровоносні судини. Часник затримує ріст бактерій в розведенні. Часник не рекомендують вживати при хворобах нирок та епілепсії.

Цибуля містить вуглеводи, білкові речовини, клітковину, калій, фосфор, мікроелементи, ефірні масла, в які входять сульфідні речовини, що викликають виділення сліз. Багато вітамінів: В1, В2, В6, Е, РР. В зелених листках цибулі також міститься цукор, вітамін С, білки, йод, органічні кислоти, особливо яблучна і лимонна, а також сполуки сірки. Таким чином, лікувально – профілактичне харчування в умовах радіоактивного забруднення повинно бути збалансованим, різноманітним і містити:

1. Речовини – блокатори, ( калій, кальцій, йод, вітаміни В2, залізо тощо ), що діють за механізмом заміщення відповідних радіоактивних ізотопів цезію – 137, плутонію – 239, урану – 238 тощо.

2. Харчові волокна (клітковина, альгінати, пектини), що звۥязуються з радіонуклідами, утворюють нерозчинні сполуки і виводяться з організму.

3. Антиоксиданти ( вітаміни А, Е, С, флавоноїди ).

4. Продукти, що містять імунокоректори (цинк, вітаміни В2 тощо).

5. Мінеральні та біоактивні речовини ( кобальт, йод, магній, цинк, ехінацея, елеутерокок та ін.), які поліпшують діяльність кровотворної, нервової, серцево - судинної системи та сприяють регуляції обміну речовин в організмі.

6. Бактеріальні препарати, які нормалізують роботу кишківника

( лактобактерії, біфідум – та ацидофільні бактерії ).

7. Екологічно чисті продукти.